- прошепотіти
- [прошеипоут’і/тие]
-поучу/, -поти/ш, -потиемо/, -потиете/; нак. -поти/, -поут'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прошепотіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прошепотіти — див. прошепотати … Український тлумачний словник
прошамотіти — очу/, оти/ш, док. 1) неперех. Видати шамотіння. 2) неперех. Пройти, пролетіти з шамотінням. 3) перех., розм. Сказати тихо, прошепотіти … Український тлумачний словник
прошелестіти — ещу/, ести/ш, док. 1) неперех. Видати або викликати шелест, шурхіт. 2) неперех. Пробігти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шелестом. 3) перех. і неперех., перен. Стиха промовити; прошепотіти. || Стиха прозвучати, ледь почутися (про звуки). || безос … Український тлумачний словник
прошепотати — очу/, о/чеш і прошепоті/ти, очу/, оти/ш, док., перех. Те саме, що прошептати. || безос … Український тлумачний словник